Яку інформацію потрібно оприлюднювати на веб-порталі E-­data

Законодавство забов’язує розпорядників та одержувачів бюджетних коштів оприлюднювати інформацію про використання публічних коштів на веб-порталі E-­data. Розглянемо, які відомості має містити така інформація

Забезпечити доступ до інформації про використання публічних коштівзобов’язує розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевих бюджетів Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» від11.02.2015 №183-VIII (далі— Закон № 183).

Для цього вони мають підготувати та подати для оприлюднення на єдиному веб-порталі використання публічних коштів інформацію, визначену Законом № 183. Таким порталом є E-data — офіційний державний інформаційний портал, розміщений за адресою e-data.gov.ua (далі — E-data).

Зміст інформації, що необхідно оприлюднювати Інформація про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, має містити відомості, перелічені у пункті першому частини першої статті 3 Закону № 183. Зокрема, у разі використання коштів Державного бюджету України, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів на E-­data оприлюднюють такі відомості: розпорядник (одержувач) бюджетних коштів — найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника головний розпорядник бюджетних коштів — найменування, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника обсяги бюджетних призначень та/або бюджетних асигнувань на відповідний бюджетний період — всього та в розрізі бюджетних програм обсяги проведених видатків бюджету та наданих кредитів з бюджету за звітний період — всього та в розрізі бюджетних програм (у т. ч. види та обсяги відповідних надходжень щодо коштів спецфонду бюджету) інформація про укладені за звітний період договори (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), кількість закупленого товару, робіт та/або послуг, проведена процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, строк дії договору) інформація про стан виконання договорів, укладених у попередні звітні періоди, з усіма додатками, які є їх невід’ємною частиною (предмет договору, виконавець (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, прізвище, ім’я та по батькові керівника), вартість договору, ціна за одиницю (за наявності), процедура закупівлі або обґрунтування її відсутності з посиланням на закон, обсяг платежів за договором у звітному періоді, наявність або відсутність претензій і штрафних санкцій, що виникли в результаті виконання договору, акти виконання договору (акти наданих послуг, приймання-передачі, виконаних робіт) за наявності) кількість службових відряджень (у т. ч. із зазначенням кількості закордонних відряджень), загальний обсяг витрат на службові відрядження (у т. ч. із зазначенням обсягу витрат на закордонні відрядження). Строки оприлюднення інформації Закон № 183 установлює такі вимоги щодо строків оприлюднення інформації про використання публічних коштів: вказану інформацію оприлюднюють щоквартально кінцевий термін оприлюднення спливає через 35 днів після закінчення звітного кварталу.

Надалі така інформація зберігається в режимі вільного доступу протягом трьох років з дня оприлюднення. Відповідальність за неоприлюднення Частиною першою статті 4 Закону № 183 передбачено, що за неоприлюднення інформації про використання публічних коштів, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації або несвоєчасне оприлюднення інформації відповідальність несуть керівники розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів. Зокрема, за неоприлюднення інформації про використання публічних коштів статтею 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушенняустановлена відповідальність у вигляді накладення штрафу на посадових осіб у розмірі 25-50 нмдг (425-850 грн.).

Органи управління благодійного фонду: формуємо правильно

Одним із джерел фінансування загальноосвітніх навчальних закладів можуть бути благодійні внески юридичних та фізичних осіб. Тож часто-густо батьківські комітети, аби контролювати надходження та розподіл благодійних коштів, створюють благодійні фонди. Дотримання благодійним фондом вимог законодавства контролюють органи управління благодійного фонду.

Право батьківських комітетів (рад) створювати благодійні фонди передбачено пунктом4.1 Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом МОН від 02.06.2004 №440.

До того ж, батьківські комітети (ради), які створили благодійні фонди відповідно до законодавства, можуть: контролювати надходження і розподіл коштів брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутами благодійних фондів. Блігодійний фонд, створений за рішенням батьківського комітету, єокремою юридичною особою.

Тож його діяльність не має права контролюватикерівник навчального закладу чиорган управління освітою. Благодійні (добровільні) внески іпожертви надходять безпосередньо на спеціально відкритий банківський рахунок, і доступ до цих надходжень мають лише органи управління благодійного фонду. Тож його засновники мають відповідально підійти до формування органів управління благодійного фонду. Органами управління благодійного фонду є: загальні збори учасників наглядова рада виконавчий орган.

Розглянемо їх повноваження та обов’язки. Загальні збори учасників Загальні збори учасників є вищим органом управління благодійного фонду. Тож вони мають право вирішувати будь-які питання його діяльності.

Загальні збори учасників у своїй діяльності керуються статутом благодійного фонду. Цим документом установлюють: порядок прийняття рішень загальними зборами учасників, їх скликання тапроведення головні питання виконання повноважень загальними зборами учасників як вищим органом управління благодійного фонду. Лише загальні збори учасників благодійного фонду можуть: вносити зміни до статуту благодійного фонду призначати, обирати, призупиняти чи взагалі припиняти повноваження (відкликання) членів виконавчого органу та наглядової ради приймати рішення про реорганізацію або ліквідацію.

Наглядова рада Наглядова рада є органом управління благодійного фонду. Вона в межах своєї компетенції, визначеної у статуті благодійного фонду: контролює і регулює діяльність виконавчого органу, а саме: –затверджує благодійні програми –контролює відповідність діяльності та використання активів статуту благодійного фонду провадить інші функції, передбачені статутом благодійного фонду. Окрім того, наглядова рада може зупинити повноваження будь-якого члена виконавчого органу до прийняття рішення вищим органом управління.

Звісно, якщо це передбачено статутом благодійного фонду. У благодійному фонді можуть не створювати наглядову раду, якщо він має не більше десяти учасників. Якщо наглядова рада не створена, її повноваження покладають на загальні збори учасників.

Виконавчий орган Виконавчий орган благодійного фонду є його постійним органом управління.

Виконавчий орган діє від імені благодійного фонду у порядку та межах повноважень, встановлених законом іустановчими документами фонду.

До виконавчого органу обирають лише тих фізичних осіб, які мають повну дієздатність (одну чи кілька осіб).

Члену виконавчого органу благодійного фонду не можуть входити доскладу його наглядової ради.

Додаткові освітні послуги (нормативні документи)

Додатковими джерелами фінансування навчальних закладів є плата за надання додаткових освітніх послуг. Розглянемо нормативні документи, як регулюють організацію цього процесу Відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 61 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII: додатковими джерелами фінансування державних навчальних закладів є плата за надання додаткових освітніх послуг розмір плати за надання додаткових освітніх послуг встановлюється навчальним закладом у грошовій одиниці України — гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік розмір плати за надання додаткових освітніх послуг встановлюється у договорі, що укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку навчання. Типовий договір затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти розмір плати за надання додаткових освітніх послуг публікується у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та інформаційних збірниках центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти плата за надання додаткових освітніх послуг може вноситися за надання додаткових освітніх послуг повністю одноразово або частками — помісячно, по семестрах, щорічно Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ додаткові освітні послуги, які не визначені Базовим компонентом дошкільної освіти, вводяться лише за згодою батьків дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним навчальним закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини. Відповідно до пункту 18 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, у процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами, визначеними Бюджетним кодексом України, з урахуванням того, що показники власних надходжень формуються за першою групою (надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством) — з урахуванням рівня їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання таких показників за період, що передує планованому. Відповідно до пункту 26 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305: дошкільний навчальний заклад відповідно до статутних цілей і завдань може надавати додаткові освітні послуги, які не визначені Державною базовою програмою, лише на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та дошкільним навчальним закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини, визначеного Міністерством освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я України відмова батьків або осіб, які їх замінюють, від запропонованих додаткових освітніх послуг не може бути підставою для відрахування дитини з дошкільного навчального закладу платні послуги не можуть надаватися замість або в рамках Державної базової програми Відповідно до пункту 18 Положення про центр розвитку дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2009 № 1124, дітям, які відвідують інші дошкільні навчальні заклади, надаються додаткові освітні послуги за рахунок батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі договору між батьками або зазначеними особами та центром розвитку дитини у межах гранично допустимого навантаження дитини. Відповідно до пункту 1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796, навчальні заклади, що належать до державної та комунальної форми власності, у сфері освітньої діяльності можуть надавати такі платні послуги: проведення понад обсяги, встановлені навчальними планами, з видачею або без видачі відповідних документів про освіту курсів, гуртків, факультативів (зокрема, іноземних мов, комп’ютерної підготовки, гри на музичних інструментах, хореографії, образотворчого мистецтва, стенографії, машинопису, крою та шиття, оздоблення приміщень, агротехніки, зоотехніки, підготовки водіїв) за науковим, технічним, художнім, туристичним, екологічним, спортивним, оздоровчим та гуманітарним напрямами, семінарів, практикумів з підготовки кадрів для дитячого та молодіжного туризму (пп. 14) організація, проведення у позанавчальний час (у тому числі канікули, святкові та вихідні дні) заходів за освітнім, науковим, технічним, художнім, туристичним, екологічним, спортивним, оздоровчим та гуманітарним напрямами, крім тих, що фінансуються за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів (пп. 15) забезпечення харчуванням дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах з частковою оплатою відповідно до законодавства (пп. 18) Відповідно до пункту 3.15 Положення про дошкільний навчальний заклад сімейного типу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 25.11.2011 № 1368, дітям можуть надаватися додаткові освітні послуги, які не визначені Державною базовою програмою, лише на основі угоди між батьками або особами, які їх замінюють, та закладом у межах гранично допустимого навантаження дитини, визначеного Міністерством освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я України. Відповідно до Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами» від 23.07.2010 № 736/902/758: навчальний заклад зобов’язаний (п. 1.4): безкоштовно надати замовнику повну, доступну та достовірну інформацію щодо порядку та умов надання конкретної платної освітньої послуги, її вартості, порядку та строку оплати оприлюднити вартість інших платних освітніх послуг — не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку їх надання платні освітні послуги надаються на підставі письмової заяви — для фізичної особи; договору (контракту) — для фізичної або юридичної особи (п. 1.6) при порушенні замовником умов договору (контракту, заяви) кошти, отримані навчальним закладом, залишаються згідно з умовами договору (контракту, заяви) у розпорядженні навчального закладу для виконання його статутних завдань згідно з чинним законодавством (п. 1.6) кошти, отримані навчальним закладом від надання платних освітніх послуг, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України, та використовуються згідно із затвердженим кошторисом навчального закладу з урахуванням вимог законодавства (п. 1.7) встановлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обгрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням. Калькуляційною одиницею при цьому є вартість отримання відповідної платної освітньої послуги однією фізичною особою за весь період її надання у пов­ному обсязі (п. 2.1) складовими вартості витрат є (п. 2.2): витрати на оплату праці працівників нарахування на оплату праці відповідно до законодавства безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій капітальні витрати індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства до витрат на оплату праці працівників, які залучені до надання платної освітньої послуги, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов’язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовим актами (п. 2.3) до безпосередніх витрат та оплати послуг інших організацій при визначенні вартості платних освітніх послуг належать матеріальні витрати, що використовуються на надання освітніх послуг, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, інвентарю, інструментів, запасних частин, медикаментів, витратних матеріалів до комп’ютерної та оргтехніки, канцелярських товарів, бланкової та навчальної документації, що використовується при наданні платних освітніх послуг, паливно-мастильних матеріалів, хімікатів, білизни, спецодягу, обмундирування та фурнітури до нього, спортивного одягу, комунальних послуг та енергоносіїв, захисних пристроїв, харчування у випадках, передбачених статутами (положеннями) навчальних закладів або законодавством; проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічного обслуговування основних фондів, що використовуються для надання платних освітніх послуг, службові відрядження та стажування, пов’язані з наданням платних освітніх послуг, оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації, ліцензій для надання платних освітніх послуг (п. 2.5) Відповідно до додатка 1 до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 26.06.2013 № 611: на субрахунку 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги» обліковуються надходження від плати за послуги, що надаються установою згідно із законодавством (плата за послуги, що надаються установою згідно з їх основною діяльністю; надходження установи від додаткової (господарської) діяльності; плата за оренду майна установи; надходження установи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)) на субрахунку 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» обліковуються надходження від плати за послуги, що надаються установою згідно із законодавством (плата за послуги, що надаються установою згідно з її основною діяльністю; надходження установи від додаткової (господарської) діяльності; плата за оренду майна установ; надходження установи від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)) на субрахунку 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги» обліковуються фактичні видатки спеціального фонду, проведені за рахунок надходжень, що отримані установою як плата за послуги. На цьому субрахунку обліковуються видатки для проведення додаткової діяльності установою Відповідно до Типової програми комплексної перевірки дошкільного навчального закладу, затвердженої наказом Державної інспекції навчальних закладів України від 04.07.2012 № 27-а, під час комплексної перевірки членам комісії рекомендовано з’ясувати: наявність додаткових освітніх послуг та зробити висновок щодо рівня їх надання дітям понад Базовий компонент дошкільної освіти (п. 3.1.2) якість надання додаткових освітніх послуг (п. 4.1) стан організації надання додаткових освітніх послуг (п. 6.2) Відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про розроблення програм для дошкільної освіти» від 28.02.2013 № 1/9-152 локальні програми, що мають обмежене використання в окремих дошкільних навчальних закладах, застосовують, зокрема, для організації додаткових освітніх послуг у формі гуртків, студій, секцій. Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Про дотримання чинного законодавства України при наданні додаткових освітніх послуг у дошкільних навчальних закладах» від 12.11.2013 № 1/9-803 керівники дошкільних навчальних закладів є відповідальними за здійснення контролю за проведенням додаткових освітніх послуг та дотриманням при цьому фінансової дисципліни у підпорядкованих їм закладах. Відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію додаткових освітніх послуг у дошкільних навчальних закладах» від 15.11.2013 № 1/9-813: реалізація варіативної частини Базового компонента дошкільної освіти може здійснюватися зокрема й за рахунок додаткових освітніх послуг робота колективу дошкільного навчального закладу з групами, що отримують додаткові освітні послуги, складається з трьох основних етапів: перший етап — це етап роботи перед комплектацією груп, що полягає насамперед у підборі та розстановці кадрів і програмному забезпеченні на другому етапі відбувається комплектація груп з додатковими освітніми послугами; третім етапом є контроль за роботою груп із додатковими освітніми послугами надання додаткових освітніх послуг повинно знайти своє відображення у кошторисі бюджетної установи, зокрема, щодо отриманих від надання таких послуг доходів і понесених установою видатків на організацію та проведення додаткових занять і профілактичних заходів

Внутрішній контроль за організацією харчування учнів

У навчальному закладі необхідно вивчати як загальний стан, так і окремі питання організації харчування учнів. Від того, хто вивчає ці питання, наскільки детально й широко аналізує їх, залежить вид контролю за організацією харчування учнів. Розглянемо внутрішній контроль за організацією харчування учнів Статтею 25 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII встановлено, що організація та відповідальність за харчування в державних навчальних закладах покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, керівників навчальних закладів і здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань. Контроль та державний нагляд за якістю харчування покладається на органи охорони здоров’я. Внутрішній контроль Внутрішній контроль за організацією харчування учнів здійснюють працівники навчального закладу із залученням представників організації, яка забезпечує харчування учнів. До внутрішнього контро­лю за організацією харчування учнів варто також залучати представників батьківських комітетів. Це забезпечить гласність та прозорість вивчення цього питання та дасть змогу уникнути можливих непорозумінь. Керівник навчального закладу безпосередньо відповідає за організацію харчування учнів і зазвичай контролює її. Також контроль здійснює бракеражна комісія, медичний працівник (інспектор з харчування), рада з харчування тощо. Керівник навчального закладу Кожен керівник навчального закладу має постійно здійснювати контроль, оскільки це невід’ємна частина його посадових обов’язків. Так, згідно з пунктом 95 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778, керівник навчального закладу має контролювати організацію харчування учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Він може це здійснювати під час оперативного контролю різних питань організації харчування учнів, а також у ході роботи в комісії (робочій групі) під час тематичного чи комплексного вивчення цього питання. Відповідно до пункту 20 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2005 № 242/329, наказом керівника закладу призначається особа, відповідальна за організацію харчування дітей. Тож на початку навчального року керівник навчального закладу має видати наказ про організацію харчування учнів і призначити особу, відповідальну за проведення цієї роботи. Зазвичай це заступник директора з навчально-виховної роботи. До обов’язків особи, відповідальної за організацію харчування учнів, входять такі: координація роботи медичного персоналу стосовно харчування учнів відпрацювання графіка харчування учнів визначення кількості учнів, які потребують гарячого харчування участь у бракеражі готової продукції (за відсутності медичного працівника) контроль за додержанням учнями правил особистої гігієни і вживанням рекомендованих страв тощо контроль за закладкою продуктів Бракеражна комісія Щоденний контроль за якістю готових страв здійснює бракеражна комісія. До її складу можуть входити: завідувач виробництва (кухар-бригадир) їдальні навчального закладу (закладу харчування) медичний працівник особа, відповідальна за організацію харчування учнів представники батьківської громадськості Слід проводити бракераж кожної партії приготовлених страв і напоїв. Запис про перевірку готової продукції вносять до бракеражного журналу, а за потреби — до журналу обліку випадків поставки недоброякісної сировини. Бракераж сирої продукції здійснюють комірник, завідувач виробництва (кухар-бригадир) їдальні навчального закладу (закладу харчування), кухар із залученням медичного працівника навчального закладу. Медичний працівник (інспектор з харчування) Важливу роль в організації контролю за харчуванням учнів відіграє медичний працівник (інспектор з харчування). Беручи участь у роботі бракеражної комісії, він має постійно контролювати якість їжі, а також продовольчої сировини та продуктів харчування, що надходять до навчального закладу, стежити за дотриманням санітарних правил та норм у їдальні навчального закладу, проводити огляд учнів для виявлення тих, що потребують дієтичного харчування тощо. Окрім того, медичний працівник (інспектор з харчування) може контролювати й інші питання, зокрема такі, як обробка сирих і готових продуктів, поточність виробничого процесу, дотримання персоналом правил особистої гігієни. Рада з харчування У навчальному закладі можна створити раду з харчування, яку зазвичай очолює керівник навчального закладу. До її складу можуть входити: особа, відповідальна за організацію харчування учнів медична сестра представник організації, яка забезпечує харчування учнів представники батьківського комітету, піклувальної ради, учнівського самоврядування тощо Рада з харчування також може контролювати різні питання організації харчування учнів. Основну увагу вона приділяє контролю таких питань, як: норми закладки продуктів харчування і продовольчої сировини вихід готової продукції строки зберіганні і реалізації продукції сервірування столів графік харчування учнів культура харчування учнів обсяг відходів їжі тощо

Інвентаризаційні комісії в навчальних закладах

Основне завдання інвентаризації навчального закладу — перевірити наявність і стан майна, коштів і фінансових зобов’язань для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Для проведення інвентаризації в органі управління освітою створюють центральну інвентаризаційну комісію, а в навчальних закладах — місцеві інвентаризаційні комісії Центральна інвентаризаційна комісія Центральна інвентаризаційна комісія проводить інвентаризацію: матеріальних цінностей і грошових коштів, які належать централізованій бухгалтерії та органу управління освітою, при якому вона створена коштів у розрахунках і бланків суворої звітності Також центральна інвентаризаційна комісія керує роботою місцевих інвентаризаційних комісій. Згідно з рішенням керівника органу управління освітою (якщо, зокрема, встановлено серйозні порушення правил проведення інвентаризації): проводить повторні повні інвентаризації розглядає пояснення, отримані від осіб, які допустили недостачі чи псування цінностей, а також інші порушення дає пропозиції про порядок урегулювання виявлених недостач і втрат від псування цінностей Місцеві інвентаризаційні комісії Місцеві інвентаризаційні комісії, створені у навчальних закладах, мають такі завдання: здійснювати зняття фактичних залишків матеріальних цінностей звіряти наявність вказаних цінностей із даними бухгалтерського обліку складати свої висновки про виявлені недостачі та надлишки вносити пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей, покращення обліку та контролю за їх збереженням

Порядок проведення інвентаризації

Керівник навчального закладу як голова інвентаризаційної комісії має знати загальний порядок проведення інвентаризацій Незалежно від того, є інвентаризація обов’язковою чи ні, її проведення встановлює керівник навчального закладу. Рішення про проведення інвентаризації він фіксує у розпорядчому документі — наказі. Інвентаризацію проводять повним складом інвентаризаційної комісії у присутності кожної матеріально відповідальної особи. До початку інвентаризації в бухгалтерії має бути: закінчено обробку всіх документів про надходження та видачу матеріальних цінностей внесено відповідні записи в реєстрах аналітичного обліку визначено залишки на день інвентаризації Матеріальні цінності на складах та в інших місцях зберігання мають бути розкладені за найменуваннями, сортами, розмірами тощо. На матеріальних цінностях слід вивісити ярлики з докладними відомостями, що характеризують ці цінності, зі вказівкою їх якості, кількості, ваги та міри. Особи, відповідальні за збереження матеріальних цінностей, до початку інвентаризації дають розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули — списані. Якщо інвентаризація на складах або в інших закритих приміщеннях не закінчена в той самий день, то інвентаризаційна комісія опечатує приміщення наприкінці робочого дня. Печатку на час інвентаризації зберігає голова інвентаризаційної комісії. Під час перерв у роботі інвентаризаційних комісій (на обідню перерву, в нічний час, з інших причин) описи слід зберігати у ящиках, шафах, сейфах, у замкненому приміщенні, де проводять інвентаризацію. Наявність цінностей під час інвентаризації виявляють шляхом обов’язкового підрахунку, зважування, обміру і таке інше, виходячи зі встановлених одиниць виміру. Вагу (об’єм) матеріалів, що зберігають насипом, можна визначати на підставі технічних розрахунків, про що в описах роблять відповідні відмітки. Найменування інвентаризованих цінностей і об’єктів (предметів) та їх кількість відображають в описах за субрахунками, номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих в обліку. Отже, доцільно дотримуватися такого порядку проведення інвентаризації: обрахування (вимірювання, зважування) об’єктів інвентаризації відображення їх фактичної кількості та вартості у відповідному інвентаризаційному описі проставляння облікової кількості та вартості об’єктів за даними бухгалтерського обліку в описі чи акті Наприкінці інвентаризації проводять засідання інвентаризаційної комісії, результати якого оформлюють протоколом. У протоколі відображають найважливіші аспекти проведеної інвентаризації. До протоколу додають усі інвентаризаційні документи. Відтак інвентаризаційні документи, складені комісією, надають керівникові навчального закладу для розгляду та затвердження. Затверджені документи передають до бухгалтерії для відображення в обліку наслідків інвентаризації.

Кiлькiсть переглядiв: 390